Читаємо по списку літератури на літо для 4 класу.
Одразу назва натякає, що в книзі будуть сумні моменти, тому я майже не спойлерю. І тому я навіть не додумалась сфотографувати книгу, перед тим як повернути її в бібліотеку.
Слухаючи як молодший син мені читає цю книгу, розділ за розділом, я думала, чого ж так сумно, чому для дітей, і чому саме для наших???
Це історія хлопчика Тоніно. З погляду дорослого, то книга про проживання дитинства, зі складнощами, і радощами. Про складнощі стосунків між його дідусями і бабусями. Одна пара з міста, інша - з села. Зовсім різні-різні.
Про стосунки між дітьми і батьками (його батьками та їх батьками).
В стосунках між батьками Тоніно теж не все гладко.
Про проживання дитиною смерті близьких, і як з його боку він сприймає поведінку дорослих.
Особисто для мене там багато неприємних моментів, суперечок між сім'ями, всередині сім'ї хлопчика. Багато такої поведінки, до якої б я не хотіло, щоб звикали мої діти.
Але так, це життя!
Про спогади, які залишають у нас наші дідусі й бабусі.
Мені б хотілося, щоб у моїх дітей залишились приємні, теплі спогади про дитинство .
Є й веселі моменти, але для мене особисто, вони губляться.
Мені б було цікаво дізнатися, ще думки інших, хто перечитав цей твір.
Бо мій 9 річний хлопчик сказав «Сумно».
Не думаю, що цей твір спонукає, до любові до читання, наскільки глибоким
він не був.
Не для дітей, чи дорослих з тонкою душевною структурою.
Хоча, всі ми різні, і бачила багато гарних відгуків на цю книгу.
Немає коментарів: