понеділок, 30 червня 2025 р.

Когтій. Вигнанець із планети Лоуток Джонні Марчіано, Емілі Ченовет, Робб Моммерц 1,2,3,4


Когтій. Вигнанець із планети Лоуток  Джонні Марчіано, Емілі Ченовет, Робб Моммерц 1,2,3,4

Молодшенький у захваті від котів. Із-за алергії, ми не можемо завести справжнього, але коти оточують нас всюди.

Марк малює котів, робокотів, картини по номерам з котами, має значки з котами; котики-оригамі; маска для сну з котячою мордочкою; маємо м’які-нем’які іграшки-котики, значки, шкарпетки, органайзери,……

Тому книга з головним персонажем котом, ще й прибульцем вписувалась в мій план до залучення дитини до книгочитання. І це був влучний вибір!

Починається книга з того, що сім’я хлопчика Раджа переїжджає до іншого міста. У нього немає друзів, але доля його зводить з Верховним імператором Пазуром Величним, в подальшому – Когтій.

Цей тандем збережеться через усі 4 книги.

Так, і цей кіт справжній Лиходій.

В книгах глави чергуються між Раджем і Когтієм.

Ми можемо попереживати, за Раджа як він знаходить собі друзів на новому місці. Мабуть можна скористатися його прикладом, як знаходити нових друзів занурюючись в якісь гуртки, табори,..

Але ж не треба забувати про нашого головного героя - Пазура Величного. Він створює для хлопчика багато захопливих і неочікуваних перешкод.

В цієї парочки стосунки, такі як у справжніх котів і людей. Кіт лише терпить біля себе свою людину. Але не будемо забувати, що Когтій не просто кіт, і

навіть не просто інопланетянин, він Верховний імператор вигнаний зі своє планети!

Як? Чому? За що?

Все це поступово можна дізнатися з книг.

Але це фантастична захоплива, ще й весела пригода, в яку буде цікаво зануритись дитині.

До того ж книга ілюстрована веселими ілюстраціями Робба Моммерца.

То ж нудно не буде.

І дочитавши останню книгу, син запитав, а нову книгу напишуть?


четвер, 26 червня 2025 р.

Мій дідусь був черешнею. Анджела Нанетті

 

Анджела Нанетті . Мій дідусь був черешнею

Читаємо по списку літератури на літо для 4 класу.

Одразу назва натякає, що в книзі будуть сумні моменти, тому я майже не спойлерю. І тому я навіть не додумалась сфотографувати книгу, перед тим як повернути її в бібліотеку.

Слухаючи як молодший син мені читає цю книгу, розділ за розділом, я думала, чого ж так сумно, чому для дітей, і чому саме для наших???

Це історія хлопчика Тоніно. З погляду дорослого, то книга про проживання дитинства, зі складнощами, і радощами. Про складнощі стосунків між його дідусями і бабусями. Одна пара з міста, інша - з села. Зовсім різні-різні.

Про стосунки між дітьми і батьками (його батьками та їх батьками). 

В стосунках між батьками Тоніно теж не все гладко.

Про проживання дитиною смерті близьких, і як з його боку він сприймає поведінку дорослих.

Особисто для мене там багато неприємних моментів, суперечок між сім'ями, всередині сім'ї хлопчика. Багато такої поведінки, до якої б я не хотіло, щоб звикали мої діти.

Але так, це життя!

Про спогади, які залишають у нас наші дідусі й бабусі. 

Мені б хотілося, щоб у моїх дітей залишились приємні, теплі спогади про дитинство .

Є й веселі моменти, але для мене особисто, вони губляться.

Мені б було цікаво дізнатися, ще думки інших, хто перечитав цей твір.

Бо мій 9 річний хлопчик сказав «Сумно».

Не думаю, що цей твір спонукає, до любові до читання, наскільки глибоким 

він не був.

Не для дітей, чи дорослих з тонкою душевною структурою.

 Хоча, всі ми різні, і  бачила багато гарних відгуків на цю книгу.